Основы здоровья - Генетично модифіковані продукти: міфи та реальність
Меню сайту
Теми форуму
  • Как бросить курить... (0)
  • Управління освіти Чернівецької міської ради (0)
  • Притчі, оповідання, вірші на уроках з основ здоров`я (31)
  • Обмін досвідом "А я роблю так..." (3)
  • Руханки–вправи на зняття м’язового та емоційного напруження (22)
  • Вислови про здоров`я (16)
  • Погода
                                                Генетично модифіковані продукти: міфи та реальність
    Суперечка навколо вживання генетично модифікованих продуктів точиться давно: як прихильники, так і вороги такого революційного нововведення наводять доволі вагомі аргументи. Давайте розберемося у тому, як така їжа може впливати на людський організм.


    На думку фахівців, існує три важливих фактори, які впливають на те, на чию користь буде здійснювати людина свій вибір – вибір здорового харчування чи того, який більш доступніший:

    ·                     „гаманець” – фінансові можливості сім’ї чи конкретної особи;

    ·                     „вітрина” – наявність на споживчому ринку широкого асортименту різних продуктів;

    ·                     рівень культури споживача – не тільки знання про склад і властивості продуктів, але й знання про їхній вплив на організм людини.

    Загалом, усі ці фактори впливають на дотримання простих законів раціонального харчування: пропорційність (коли енергетична цінність вжитих продуктів дорівнює енергозатратам) та на правильний підбір продуктів (він має задовольняти добову потребу людини у білках, жирах і вуглеводах). Деякі науковці запевняють, що за допомогою генної інженерії зможуть впливати не тільки на стійкість рослин до хвороб та прискорювати їх селекцію, але й значно поліпшувати харчові властивості і смакові характеристики продуктів.

    Роком заснування генної інженерії рослин вважається 1977-й. У той час цей метод розглядали лише як продовження та розвиток процесу селекції сільськогоспо-дарських рослин. Перші генетично модифіковані рослини з’явилися у 1983 році, а їх масштабне промислове виробництво почалося у 1996. У 2005 році біотехнологічні культури вирощували в 11 індустріально розвинених країнах.

    Для оцінки безпеки генетично модифікованої продукції використовується загальноприйнятий метод порівняння з природним аналогом, що найбільш схожий за властивостями. Якщо нема розбіжностей з природним аналогом на молекулярному рівні та не знайдено токсичних речовин, продукції присвоюється перший клас безпеки, що не потребує подальших обстежень. У разі ж виявлення певних розбіжностей – другий клас безпеки, і дослідження фокусуються саме на цих відмінностях. Якщо ж спостерігається абсолютна розбіжність, продукцію відносять до третього класу безпеки і проводять експертизу далі.

    Найпоширеніші види генетично модифікованої продукції:

    ·                     соя: генетична модифікація цього продукту спрямована на збільшення врожайності. Як засвідчили результати моніторингу за оборотом харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток генетично модифікованої сої коливається від 20% до 40%;

    ·                     кукурудза: на сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки будуть спрямовані на зміну структури крохмалю та модифікацію кукурудзяної олії;

    ·                     картопля: генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів з підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.



    На даному етапі ідея генетичної модифікації продуктів харчування не має широкої підтримки в Україні. Люди все-таки віддають перевагу так званим „нормальним” продуктам, мовляв, як же ж нам їсти ту картоплю, якщо її навіть жуки не їдять? Вагомим аргументом проти генної інженерії продуктів може бути той факт, що, приміром, у Сполучених Штатах генетично модифіковані продукти коштують більш ніж удвічі дешевше від так званих органічних (тобто продуктів, вирощених у звичних умовах без втручання новітніх технологій).

    З іншого боку, багато вчених наголошує на тому, що за допомогою генної інженерії можна виправити „помилки селекції”, значно підвищити смакові та поживні якості продукту.

    Говорячи про перспективу генетично модифікованих продуктів в Україні, можемо сподіватися, що вони не витіснять звичну нам картоплю та кукурудзу і кожна людина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати
    .

    Корисні посилання
  • Міністерство освіти і науки України
  • Управління освіти Донецької обласної державної адміністрації
  • Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Освіта.ua
  • Костянтинівське міське управління освіти
  • Відео та музика для школи
  • Друзі сайту
  • Костянтинівська загальноосвітня школа № 1
  • Чутівська загальноосвітня школа
  • Костянтинівська загальноосвітня школа № 16
  • Костянтинівська загальноосвітня школа-інтернат № 1
  • Для учителя технологии, информатики, основ здоровья
  • Твое здоровье
  • Чернівецький освітній портал
  • Методичне об'єднання вчителів початкових класів
  • Календар
    «  Березень 2017  »
    ПонВвСерЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031