Меню сайту
Теми форуму
  • Как бросить курить... (0)
  • Управління освіти Чернівецької міської ради (0)
  • Притчі, оповідання, вірші на уроках з основ здоров`я (31)
  • Обмін досвідом "А я роблю так..." (3)
  • Руханки–вправи на зняття м’язового та емоційного напруження (22)
  • Вислови про здоров`я (16)
  • Погода
    Урок 17. 5 клас. Право підлітків на убезпечення від ВІЛ та СНІДу. Шляхи зараження ВІЛ.  
     

    Мета: Надати учням інформацію про небезпеку епідемії ВІЛ⁄ Сніду, ознайомити зі шляхами передання і методами захисту від ВІЛ-інфекції. Розвивати навички толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ. Виховувати комунікативні здібності, уміння співпрацювати. Формувати соціальну, пізнавальну компетентності, компетентне ставлення до свого здоров’я.

     

    Обладнання: картки для гри «Запитання та відповіді», конверти з різними сортами квасолі, таблиці «Шляхи передачі ВІЛ», «ВІЛ не передається», «Способи захисту», «Права людей, інфікованих ВІЛ», плакат «Серце друга», стікери-сердечки, завдання для роботи в групах.

     

    Хід уроку

     

    І. Вступна частина.
    1.Робота в групах, колективне обговорення ( 7 хвилин).
         - написати на дошці абревіатури ВІЛ і СНІД;
         - об’єднати учасників у дві групи;
         - запропонувати їм після короткого обговорення розшифрувати абревіатури.
     ( Це дасть змогу попередньо оцінити знання учасників і пояснити деякі терміни: «вірус», «імунодефіцит», «синдром» та інші).
    2. Гра «Запитання і відповіді» ( 3 хвилини). Користуючись роздатковим матеріалом, учні по черзі ставлять запитання і відповідають на них.

    ІІ. Основна частина.
    1. Інформаційне повідомлення (3 хвилини).
        Вперше про СНІД заговорили в 1981 році, і вже більше 20 років ця абревіатура не зникає зі шпальт газет та журналів світу. Від СНІДу вже померло понад 16 млн. людей, зареєстровано більш ніж 36 млн. ВІЛ-інфікованих. Регіони світу, де ситуація щодо захворювання на СНІД є найтяжчою, - Африка, Південно-Східна Азія та Північна Америка. В Україні до регіонів із найбільшим поширенням Сніду належать: Донецька, Дніпропетровська, Одеська області, а також Республіка Крим. Серед уражених СНІДом людей є не тільки дорослі, але й діти. Тисячі лабораторій у всьому світі розробляють засоби для боротьби зі СНІДом. Уже створено препарати, що дозволяють загальмувати розвиток хвороби. Деякі вчені вважають, що в найближче десятиріччя будуть знайдені ліки від цієї хвороби. Але поки що єдиним надійним захистом від СНІДу є дотримування правил особистої безпеки.
    2. Гра «Квасоля» ( 3 хвилини). Ця гра ілюструє, як легко поширюється ВІЛ-інфекція. Учасникам роздаються конверти з квасолею 5-6 сортів різного кольору і розміру ( у кожному конверті квасоля одного сорту). Але один із сортів ( наприклад, чорна квасоля) тільки в одному конверті. Запропонуйте учням зібрати за одну хвилину якнайбільше сортів квасолі, обмінюючись з іншими учасниками. Запитайте, хто з них мав конверт з чорною квасолею. Повідомте, що він «інфікований» вірусом вигаданого вами захворювання ( наприклад, невпинного сміху, гикавки); не називайте ВІЛ та інші реальні захворювання. Запитайте, хто з учасників виміняв для себе чорні квасолини. Повідомте, що їх також «інфіковано». Поясніть, що так само стрімко поширюється ВІЛ, якщо люди не захищаються від нього.
    3. Робота з підручником з використанням таблиць «Способи передачі ВІЛ», «ВІЛ не передається», «Способи захисту» ( 7 хвилин).
    4. Робота в групах ( 12 хвилин).
        - об’єднання в групи за різнокольоровими стікерами-сердечками ( 5 груп);
        - завдання групам: розглянути запропоновані ситуації і визначити, чи були в них порушені права людей. Які саме? Як можна було вчинити інакше?
    Ситуація 1.  В одному з медичних закладів протягом кількох років про­живали діти з діагнозом ВІЛ-інфекція. Їх добре доглядали й
     оберігали. У приміщенні постійно прибирали, і через це там стояв запах дезінфекції. Малюків не виводили надвір. У них було багато
    іграшок, але їх складали так високо, що діти не могли дістати. Цілісінький день вони нічого не робили. З ними ніхто не грався, їх нічого не
     вчили. За все своє життя (а деяким малюкам було по п'ять-шість років) вони бачили тільки стіни і людей в масках і білих халатах.
    Ситуація 2 . «Моїй онучці 9 місяців. Вона стоїть на обліку в СНІД-центрі. Коли ми прийшли на плановий огляд до дитячої полікліні­ки,
    лікар не оглянула дитину і навіть попросила не роз­дягати її. Вона пояснила це тим, що потім сюди прийдуть інші, здорові діти, і це може
    бути небезпечно для них».
    Ситуація З.  «Мені викликали «швидку», але коли я сказав, що в мене ВІЛ-інфекція, лікарі поїхали, не надавши допомоги».
    Ситуація 4.  У 2000 році Олена дізналася свій діагноз — ВІЛ-інфек­ція. Через два роки вона влаштувалася на поліграфічне підприємство. Але світ не без «добрих» людей, і про діа­гноз дівчини стало відомо на роботі. Негайно звільнили. Наступного дня Олена прийшла до обласного центру з профілактики і боротьби зі СНІДом і побачила в коридорі своїх колег, яких адміністрація направила на примусове обстеження.
    Ситуація 5. Одна з країн, що належить до найбільш уражених епідемі­єю, вперто проводить політику «Нічого не бачу, нічого не чую,
    нічого нікому не скажу». Там досі не запроваджено безкоштовне й анонімне обстеження на ВІЛ-інфекцію, ВІЛ-позитивні не мають
    доступу до антиретровірусної терапії, а профілактичну освіту молоді вважають навчан­ням розпусти.
        - презентації груп, обговорення.
    ІІІ.Заключна частина.
    1. Зворотній зв'язок ( 5 хвилин).
        Обговорення історій Оксани та Олексія:
        - об’єднання у пари;
        - завдання: запропонуйте уважно прочитати ситуації і подумати, як можна допомогти Оксані і Олексію, як морально підтримати їх і захистити від дискримінації;
        - запропонуйте бажаючим виступити перед класом.
    Історія Оксани
    Оксана (14 років) нещодавно дізна­лася, що у неї ВІЛ-інфекція, і відчула гостру потребу сказати комусь про це. Вона розповіла своїй
    подрузі. Але у відповідь почула: «Мені шкода, але я нічим не можу тобі допомогти». Коли наступного дня Оксана прийшла до школи, усі
    вже знали про це і перешіптувалися за її спиною.
    Історія Олексія
    Олексію 15 років, і він щойно повернувся Більшість його однокласників уникають зі школи. Почувається добре, але всі хлопця. У нього
    немає друзів. Кожного знають, що в нього ВІЛ. дня він йде зі школи з опущеною голо- вою. У нього депресія. Всі його бояться, і він
     почувається страшенно самотнім. Олексій хотів би мати друга, з яким можна було  б поговорити.
    2. Створення плаката «Серце друга» ( 4 хвилини). Учні на стікерах записують, що вони могли б зробити, щоб допомогти Оксані та Олексію і прикріплюють їх на плакат.
    3. Руханка-прощання ( 1 хвилина). «Хай сьогодні нам щастить. Хай нам завтра пощастить. Хай завжди усім щастить! Успіху нам!».
    Корисні посилання
  • Міністерство освіти і науки України
  • Управління освіти Донецької обласної державної адміністрації
  • Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Освіта.ua
  • Костянтинівське міське управління освіти
  • Відео та музика для школи
  • Друзі сайту
  • Костянтинівська загальноосвітня школа № 1
  • Чутівська загальноосвітня школа
  • Костянтинівська загальноосвітня школа № 16
  • Костянтинівська загальноосвітня школа-інтернат № 1
  • Для учителя технологии, информатики, основ здоровья
  • Твое здоровье
  • Чернівецький освітній портал
  • Методичне об'єднання вчителів початкових класів
  • Календар
    «  Березень 2024  »
    ПонВвСерЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031