Мета: Надати учням інформацію про небезпеку епідемії ВІЛ⁄ Сніду, ознайомити зі шляхами передання і методами захисту від ВІЛ-інфекції. Розвивати навички толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ. Виховувати комунікативні здібності, уміння співпрацювати. Формувати соціальну, пізнавальну компетентності, компетентне ставлення до свого здоров’я.
Обладнання: картки для гри «Запитання та відповіді», конверти з різними сортами квасолі, таблиці «Шляхи передачі ВІЛ», «ВІЛ не передається», «Способи захисту», «Права людей, інфікованих ВІЛ», плакат «Серце друга», стікери-сердечки, завдання для роботи в групах.
Хід уроку
І. Вступна частина.
1.Робота в групах, колективне обговорення ( 7 хвилин).
- написати на дошці абревіатури ВІЛ і СНІД;
- об’єднати учасників у дві групи;
- запропонувати їм після короткого обговорення розшифрувати абревіатури.
( Це дасть змогу попередньо оцінити знання учасників і пояснити деякі терміни: «вірус», «імунодефіцит», «синдром» та інші).
2. Гра «Запитання і відповіді» ( 3 хвилини). Користуючись роздатковим матеріалом, учні по черзі ставлять запитання і відповідають на них.
ІІ. Основна частина.
1. Інформаційне повідомлення (3 хвилини).
Вперше про СНІД заговорили в 1981 році, і вже більше 20 років ця абревіатура не зникає зі шпальт газет та журналів світу. Від СНІДу вже померло понад 16 млн. людей, зареєстровано більш ніж 36 млн. ВІЛ-інфікованих. Регіони світу, де ситуація щодо захворювання на СНІД є найтяжчою, - Африка, Південно-Східна Азія та Північна Америка. В Україні до регіонів із найбільшим поширенням Сніду належать: Донецька, Дніпропетровська, Одеська області, а також Республіка Крим. Серед уражених СНІДом людей є не тільки дорослі, але й діти. Тисячі лабораторій у всьому світі розробляють засоби для боротьби зі СНІДом. Уже створено препарати, що дозволяють загальмувати розвиток хвороби. Деякі вчені вважають, що в найближче десятиріччя будуть знайдені ліки від цієї хвороби. Але поки що єдиним надійним захистом від СНІДу є дотримування правил особистої безпеки.
2. Гра «Квасоля» ( 3 хвилини). Ця гра ілюструє, як легко поширюється ВІЛ-інфекція. Учасникам роздаються конверти з квасолею 5-6 сортів різного кольору і розміру ( у кожному конверті квасоля одного сорту). Але один із сортів ( наприклад, чорна квасоля) тільки в одному конверті. Запропонуйте учням зібрати за одну хвилину якнайбільше сортів квасолі, обмінюючись з іншими учасниками. Запитайте, хто з них мав конверт з чорною квасолею. Повідомте, що він «інфікований» вірусом вигаданого вами захворювання ( наприклад, невпинного сміху, гикавки); не називайте ВІЛ та інші реальні захворювання. Запитайте, хто з учасників виміняв для себе чорні квасолини. Повідомте, що їх також «інфіковано». Поясніть, що так само стрімко поширюється ВІЛ, якщо люди не захищаються від нього.
3. Робота з підручником з використанням таблиць «Способи передачі ВІЛ», «ВІЛ не передається», «Способи захисту» ( 7 хвилин).
4. Робота в групах ( 12 хвилин).
- об’єднання в групи за різнокольоровими стікерами-сердечками ( 5 груп);
- завдання групам: розглянути запропоновані ситуації і визначити, чи були в них порушені права людей. Які саме? Як можна було вчинити інакше?
Ситуація 1. В одному з медичних закладів протягом кількох років проживали діти з діагнозом ВІЛ-інфекція. Їх добре доглядали й
оберігали. У приміщенні постійно прибирали, і через це там стояв запах дезінфекції. Малюків не виводили надвір. У них було багато
іграшок, але їх складали так високо, що діти не могли дістати. Цілісінький день вони нічого не робили. З ними ніхто не грався, їх нічого не
вчили. За все своє життя (а деяким малюкам було по п'ять-шість років) вони бачили тільки стіни і людей в масках і білих халатах.
Ситуація 2 . «Моїй онучці 9 місяців. Вона стоїть на обліку в СНІД-центрі. Коли ми прийшли на плановий огляд до дитячої поліклініки,
лікар не оглянула дитину і навіть попросила не роздягати її. Вона пояснила це тим, що потім сюди прийдуть інші, здорові діти, і це може
бути небезпечно для них».
Ситуація З. «Мені викликали «швидку», але коли я сказав, що в мене ВІЛ-інфекція, лікарі поїхали, не надавши допомоги».
Ситуація 4. У 2000 році Олена дізналася свій діагноз — ВІЛ-інфекція. Через два роки вона влаштувалася на поліграфічне підприємство. Але світ не без «добрих» людей, і про діагноз дівчини стало відомо на роботі. Негайно звільнили. Наступного дня Олена прийшла до обласного центру з профілактики і боротьби зі СНІДом і побачила в коридорі своїх колег, яких адміністрація направила на примусове обстеження.
Ситуація 5. Одна з країн, що належить до найбільш уражених епідемією, вперто проводить політику «Нічого не бачу, нічого не чую,
нічого нікому не скажу». Там досі не запроваджено безкоштовне й анонімне обстеження на ВІЛ-інфекцію, ВІЛ-позитивні не мають
доступу до антиретровірусної терапії, а профілактичну освіту молоді вважають навчанням розпусти.
- презентації груп, обговорення.
ІІІ.Заключна частина.
1. Зворотній зв'язок ( 5 хвилин).
Обговорення історій Оксани та Олексія:
- об’єднання у пари;
- завдання: запропонуйте уважно прочитати ситуації і подумати, як можна допомогти Оксані і Олексію, як морально підтримати їх і захистити від дискримінації;
- запропонуйте бажаючим виступити перед класом.
Історія Оксани
Оксана (14 років) нещодавно дізналася, що у неї ВІЛ-інфекція, і відчула гостру потребу сказати комусь про це. Вона розповіла своїй
подрузі. Але у відповідь почула: «Мені шкода, але я нічим не можу тобі допомогти». Коли наступного дня Оксана прийшла до школи, усі
вже знали про це і перешіптувалися за її спиною.
Історія Олексія
Олексію 15 років, і він щойно повернувся Більшість його однокласників уникають зі школи. Почувається добре, але всі хлопця. У нього
немає друзів. Кожного знають, що в нього ВІЛ. дня він йде зі школи з опущеною голо- вою. У нього депресія. Всі його бояться, і він
почувається страшенно самотнім. Олексій хотів би мати друга, з яким можна було б поговорити.
2. Створення плаката «Серце друга» ( 4 хвилини). Учні на стікерах записують, що вони могли б зробити, щоб допомогти Оксані та Олексію і прикріплюють їх на плакат.
3. Руханка-прощання ( 1 хвилина). «Хай сьогодні нам щастить. Хай нам завтра пощастить. Хай завжди усім щастить! Успіху нам!».
